пʼятниця, 21 вересня 2012 р.

Мій Форум видавців - 19

Щось найшло на мене натхнення пописати, як справжні блоґери. Бо все лиш вибираю цікавинки з нету...

Форум цьогорічний був бурхливий і плідний. А ще - для мене нестандартний.
Раніше я використовувала Форум як такий великий книжковий магазин. Тут можна раз на рік вільно прикупити все, чого не вистачало, за що нецікаво переплачувати в "Є", про що просто мріялося. Дехто каже: навіщо купувати на Форумі, хіба ж нема книгарень? Книгарні, звісно, є, але теперішній рівень постачання мене, наприклад, вкрай не задовольняє.
Ось рік чи два тому потрібен був англо-український словник фізичної термінології. Я оббігала у Львові все, навіть якусь страшно підпільну точку на вул. Бандери напроти костелу Маґдалини... Довелось складними шляхами купувати у Вінниці. А надсилання поштою тих двох томів коштувало б стільки ж, скільки вони самі...
Чим тоді ще відрізняється Форум від "великого книжкового магазину"? Тим, що на ньому вирує багате культурне життя. Тим, що тут можна зустрітися з людьми, з якими вже дуже давно не перетинався.
Оскільки ми цього року були на Форумі разом з татом, відвідали декілька презентацій і творчих вечорів (загалом на такі речі я не ходжу).
Отже, як один з авторів газети "День" тато відвідав презентацію "Бронебійної публіцистики". Того ж дня ми були в музеї "Тюрма на Лонцького" на літературно-історичному діялозі Оксани Забужко і Володимира В’ятровича (обговорювався "Музей покинутих секретів"), а в суботу ще раз слухали п. Оксану на презентації її нової книжки "З мапи книг і людей". Ага, і ще неочікувано захопили кінець зустрічі з Валерієм Шевчуком.
До речі, про "Бронебійну публіцистику". Газета "День" видала серію з 15 брошурок, у якій помістила видатні для України твори 19 і 20 століть. У збірці представлені, зокрема, М. Костомаров, П. Куліш, І. Франко, М. Хвильовий, О. Ольжич, У. Самчук, Є. Маланюк, І. Багряний, П. Григоренко, Ю. Шевельов, В. Стус. Це добрі, вартісні твори. На жаль, практично всі вони подані в уривках (принаймні ті, які мені довелось бачити), деякі скорочені так, що необізнаному читачеві складно одразу зрозуміти, про що йдеться. Переважно самі твори не є надто об’ємними, і книжечки тільки виграли б, якби ці статті були поміщені повністю. Можливо, це в мені говорить вперта нелюбов до уривків і хрестоматій, але саме такою "хрестоматією" й стала "бронебійна" збірка.
Ми, зрештою, купили Маланюка і Григоренка, хоч нам вони й не особливо потрібні, але тато буде з задоволенням давати читати іншим.
Що ми купили ще? Загалом за 3 дні я притягнула додому 59 томів і навіть склала їх список. Тато каже, що якби на Форумі був конкурс покупців, я б його виграла.
Про те, що, власне, купила, — трохи згодом.

Немає коментарів: